Роль n−3 поліненасичених жирних кислот у пацієнтів на гемодіалізі
Добавки з n−3 поліненасиченими жирними кислотами дають позитивні результати у пацієнтів на гемодіалізі. Висновок обгрунтовують автори сліпого, рандомізованого, плацебо-контрольованого дослідження, представленого в The New England Journal of Medicine (1).
Передумови
Серцево-судинні захворювання є основною причиною смерті серед пацієнтів, які проходять гемодіаліз, однак ефективні профілактичні методи досі обмежені. Доведено, що добавки з n−3 поліненасиченими жирними кислотами, особливо ейкозапентаєновою кислотою (ЕПК) та докозагексаєновою кислотою (ДГК), можуть мати серцево-судинні переваги в загальній популяції, але їхня ефективність серед пацієнтів на гемодіалізі залишається невизначеною.
Методи
У подвійному сліпому, рандомізованому, плацебо-контрольованому дослідженні, проведеному у 26 центрах Канади та Австралії, дорослих пацієнтів, які перебували на підтримувальному гемодіалізі, випадково розподілили для щоденного прийому риб’ячого жиру (4 г n−3 поліненасичених жирних кислот [1,6 г ЕПК та 0,8 г ДГК]) або плацебо на основі кукурудзяної олії. Первинною кінцевою точкою було поєднання всіх серйозних серцево-судинних подій, включаючи раптову та нераптову серцеву смерть, фатальний та нефатальний інфаркт міокарда, периферичні судинні захворювання, що призвели до ампутації, а також фатальний і нефатальний інсульт. Вторинні кінцеві точки включали розширену первинну кінцеву точку з урахуванням несерцевих причин смерті, окремі компоненти первинної кінцевої точки, а також першу серцево-судинну подію або смерть з будь-якої причини.
Результати
Між 28 листопада 2013 року та 22 липня 2019 року було рандомізовано 1228 учасників: 610 у групу риб’ячого жиру та 618 у групу плацебо. Протягом 3,5 років спостереження частота серйозних серцево-судинних подій була значно нижчою у групі, яка отримувала риб’ячий жир, ніж у групі плацебо (0,31 проти 0,61 на 1000 пацієнтоднів; відношення ризиків — 0,57; 95% довірчий інтервал [ДІ], 0,47–0,70; P < 0,001). Частота розширеної первинної кінцевої точки, що включала несерцеві причини смерті, також була нижчою у групі риб’ячого жиру (відношення ризиків — 0,77; 95% ДІ, 0,65–0,90). Відношення ризиків для серцевої смерті становило 0,55 (95% ДІ, 0,40–0,75); для фатального та нефатального інфаркту міокарда — 0,56 (95% ДІ, 0,40–0,80); для периферичного судинного захворювання, що призвело до ампутації — 0,57 (95% ДІ, 0,38–0,86); для фатального та нефатального інсульту — 0,37 (95% ДІ, 0,18–0,76); а для першої серцево-судинної події або смерті з будь-якої причини — 0,73 (95% ДІ, 0,61–0,87). Прихильність до режиму лікування та частота побічних ефектів суттєво не відрізнялися між групами.
Висновки
Частота серйозних серцево-судинних подій серед учасників, які отримували підтримувальний гемодіаліз, була нижчою при щоденному прийомі n−3 жирних кислот порівняно з плацебо.
1. Lok CE, Farkouh M, Hemmelgarn BR, Moist LM, Polkinghorne KR, Tomlinson G, Tam P, Tonelli M, Udell JA; PISCES Investigators. Fish-Oil Supplementation and Cardiovascular Events in Patients Receiving Hemodialysis. N Engl J Med. 2026 Jan 8;394(2):128-137. doi: 10.1056/NEJMoa2513032. Epub 2025 Nov 7. PMID: 41201837.
Проф. Біляєв А.В.
