Проби із самостійним диханням як предиктори результатів екстубації у нейрохірургічних пацієнтів у критичному стані: результати дослідження ENIO
У пацієнтів із гострим ушкодженням головного мозку ні режим, ні тривалість проби із самостійним диханням не були пов’язані з ризиком невдачі екстубації. Висновок доводять автори дослідження, результати якого представлені у Intensive Care Medicine (1).
Мета
У пацієнтів у критичному стані готовність до екстубації зазвичай оцінюють за допомогою проби із самостійним диханням (ПСД). У пацієнтів із гострим ушкодженням головного мозку (ABI) оптимальний спосіб проведення ПСД залишається невизначеним.
Методи
Виконано post-hoc аналіз дослідження ENIO (NCT03400904), до якого включено пацієнтів із гострим ушкодженням головного мозку, що перебували на штучній вентиляції легень і мали доступні дані щодо ПСД, із подальшою спробою екстубації. ПСД класифікували як пробу з Т-подібним контуром (T-piece), у режимі підтримки тиском (PSV) або з постійним позитивним тиском у дихальних шляхах (CPAP). Первинною кінцевою точкою була невдача екстубації протягом 5 діб. Зв’язок між типом ПСД і невдачею екстубації оцінювали за допомогою багатофакторної логістичної регресії та методу зважування за оберненою ймовірністю призначення втручання (IPTW).
Результати
Із 1512 пацієнтів, включених у дослідження ENIO, 839 відповідали критеріям включення; з них 270 (32,2%) були жінками, а у 396 (47,2%) причиною госпіталізації була черепно-мозкова травма. ПСД проводили з використанням PSV у 430 (51,3%) пацієнтів, T-piece — у 329 (39,2%) та CPAP — у 80 (9,5%). Медіанна тривалість ПСД становила 60 хв для PSV і T-piece та 120 хв для CPAP. Невдача екстубації спостерігалася у 177 (21,1%) випадках. У багатофакторному аналізі не виявлено статистично значущого зв’язку між типом або тривалістю ПСД та результатами екстубації. Подібні результати отримано і в підгрупових аналізах пацієнтів із гострим ушкодженням головного мозку. Після застосування IPTW єдиним статистично значущим предиктором успішної екстубації залишався ефективний кашльовий рефлекс.
Висновки
У цій великій міжнародній когорті пацієнтів із гострим ушкодженням головного мозку ні режим, ні тривалість проби із самостійним диханням не були пов’язані з ризиком невдачі екстубації.
Take-home messages
1. Тип проби із самостійним диханням (PSV, T-piece, CPAP) не впливає на успішність екстубації у нейрохірургічних пацієнтів у критичному стані.
2. Тривалість проби також не має прогностичного значення.
3. Невдача екстубації виникає приблизно у 21% випадків, що вказує на обмежену надійність стандартних підходів оцінки.
4. Найбільш інформативний клінічний показник — ефективний кашльовий рефлекс.
5. Перед екстубацією доцільно акцентувати увагу на захисних рефлексах дихальних шляхів і неврологічному статусі, а не на параметрах проби.
1. Battaglini D, Taran S, Gualdi F, Cinotti R, Asehnoune K, Loggini A, Montagnani L, Rocco PRM, Schultz MJ, Patroniti NA, Robba C; ENIO Collaborators. Spontaneous breathing trials as predictors of extubation outcomes in neurocritical care: insights from the ENIO study. Intensive Care Med. 2026 Feb;52(2):252-262. doi: 10.1007/s00134-025-08258-5. Epub 2026 Jan 13. PMID: 41528453.
Деталізація - на циклал з ШВЛ далі
Проф. Біляєв А.В.
