Вплив гіпокапнії на летальність та неврологічні результати дорослих пацієнтів з гострим ушкодженням головного мозку
Артеріальна гіпокапнія пов'язана зі збільшенням летальності та поганими неврологічними наслідками у дорослих з гострою черепно-мозковою травмою, хоча наявні докази переважно ґрунтуються на обсерваційних дослідженнях, а кількість рандомізованих даних є обмеженою. Результати метааналізу підкреслюють необхідність обережного, індивідуалізованого підходу до контролю рівня PaCO₂ та потребу в подальших високоякісних проспективних дослідженнях [1].
Метою цього дослідження було оцінити зв’язок між артеріальною гіпокапнією та смертністю, а також неврологічними наслідками у дорослих пацієнтів із гострим ушкодженням головного мозку. До аналізу включалися обсерваційні дослідження та рандомізовані контрольовані дослідження, які порівнювали вплив гіпокапнії (визначеної як парціальний тиск вуглекислого газу в артеріальній крові (PaCO₂) менше 35 мм рт. ст.) з відсутністю гіпокапнії у дорослих пацієнтів із захворюваннями, пов’язаними з гострим ушкодженням головного мозку. До таких станів належали черепно-мозкова травма, субарахноїдальний крововилив, внутрішньомозковий крововилив, ішемічний інсульт, інфекції центральної нервової системи, пухлини головного мозку та енцефалопатія після зупинки серця. Первинною кінцевою точкою була смертність від усіх причин, а вторинною — розвиток несприятливих неврологічних наслідків, визначених за допомогою валідованих шкал.
Критеріям включення до систематичного огляду відповідали 37 досліджень. Двадцять сім досліджень (51 373 пацієнти) були включені до аналізу смертності, і тринадцять досліджень (3814 пацієнтів) — до аналізу неврологічних наслідків.
Гіпокапнія була пов’язана з вищими шансами смерті у дорослих пацієнтів із гострим ушкодженням головного мозку (OR 1,29; 95% довірчий інтервал (ДІ) 1,05–1,59). Аналіз підгруп продемонстрував відмінності між різними типами гострого ушкодження головного мозку, причому більш виражений зв’язок спостерігався серед пацієнтів із субарахноїдальним крововиливом та ішемічним інсультом.
Гіпокапнія також була пов’язана зі збільшенням шансів несприятливих неврологічних наслідків (OR 2,09; 95% ДІ 1,24–3,54), особливо у пацієнтів із черепно-мозковою травмою.
Аналіз підгруп свідчив про те, що зв’язок між гіпокапнією та неврологічними наслідками був більш послідовним у дослідженнях, де вплив визначався як виражена (тяжка) гіпокапнія (PaCO₂ < 32 мм рт. ст.).
1. Romero-Garcia N, Robba C, Monleón B, et al. Neurological outcomes and mortality following hyperoxemia in adult patients with acute brain injury: an updated meta-analysis and meta-regression. Crit Care. 2025;29(1):167. Published 2025 Apr 23. doi:10.1186/s13054-025-05387-7
Доц. Танцюра Л.Д.
Деталізація - на наших навчальних циклах далі
